Флоренс П’ю — ім’я, яке за лічені роки стало синонімом акторської майстерності, сміливості та харизми. Ця британська акторка, що увірвалася в Голлівуд із силою урагану, завоювала серця глядачів і критиків завдяки своїй здатності перевтілюватися в найрізноманітніші образи — від тендітних героїнь до бунтівних бійчинь. Але хто вона така, ця молода зірка, що змусила весь світ говорити про себе? Давайте зануримося в її історію, щоб дізнатися, як Флоренс П’ю стала однією з найяскравіших акторок нашого часу.
Ранні роки та перші кроки до кіно
Флоренс Роуз П’ю народилася 3 січня 1996 року в Оксфорді, Англія, в родині, де мистецтво було частиною повсякденного життя. Її мати, Дебора, була танцівницею та викладачкою танців, а батько, Клінтон, володів рестораном. У Флоренс є троє братів і сестер, зокрема старший брат Тобі Себастьян, відомий роллю в серіалі «Гра престолів», і сестра Арабелла, яка також пробувала себе в акторстві. Сімейна атмосфера, сповнена творчості, безумовно вплинула на юну Флоренс.
Цікаво, що любов до мистецтва в неї проявилася ще в дитинстві. У віці шести років вона вже виступала на театральній сцені в шкільних виставах. Живучи кілька років в Андалусії, Іспанія, куди родина переїхала через стан здоров’я Флоренс (у неї була астма), дівчинка не втрачала інтересу до творчості. Повернувшись до Англії, вона навчалася в престижних школах Оксфорда, але академічні заняття її мало цікавили. Флоренс зізнавалася, що школа для неї була радше перешкодою, адже вона мріяла про сцени та камери.
Її першим кроком до кіно став кастинг у 2013 році, коли 17-річна Флоренс отримала роль у драмі «Падіння» (The Falling). Ця містична стрічка про дружбу та дорослішання дівчат у британській школі стала для неї дебютом, і хоча фільм не здобув широкої популярності, критики звернули увагу на природність і емоційність юної акторки. Саме тоді Флоренс зрозуміла: кіно — це її покликання.
Кар’єрний шлях: від інді-драм до блокбастерів
Кар’єра Флоренс П’ю — це приклад того, як наполегливість і талант можуть відкрити двері до найвищих вершин. Після дебюту в «Падінні» вона отримала роль у пілотному епізоді американського серіалу, але справжнім проривом стала головна роль у незалежній драмі «Леді Макбет» (2016). У цій адаптації повісті Миколи Лєскова Флоренс зіграла Кетрін — молоду жінку, яка, опинившись у кайданах небажаного шлюбу, йде на відчайдушні кроки заради свободи. Її гра була настільки потужною, що критики називали її «відкриттям року». Фільм приніс П’ю премію Британського незалежного кіно, а її ім’я почало з’являтися в списках найперспективніших акторок.
2019 рік став для Флоренс справжнім злетом. Вона зіграла одразу в трьох знакових проєктах, кожен із яких продемонстрував її багатогранність. У комедійній драмі «Боротьба з моєю родиною» (Fighting with My Family) П’ю втілила реслерку Пейдж, поєднавши гумор, фізичну підготовку та щирість. Критик Джеффрі Макнаб із The Independent писав, що Флоренс виглядала «абсолютно переконливо», передаючи дух справжньої Пейдж. Потім був фолк-хорор «Сонцестояння» (Midsommar) від Арі Астера, де її героїня Дані переживає емоційний розпад на тлі моторошного шведського культу. Девід Едельштейн із Vulture назвав її образ «дивовижно яскравим», а шанувальники й досі вважають цю роль однією з найкращих у її кар’єрі.
Головне досягнення
Та справжньою перлиною 2019-го стала роль Емі Марч у «Маленьких жінках» Ґрети Ґервіґ. Флоренс вдалося переосмислити цю історично неоднозначну героїню, зробивши її живою, амбітною та глибоко людяною. Її виконання принесло номінації на «Оскар» і BAFTA за найкращу жіночу роль другого плану, а Ґервіґ спеціально затримала зйомки, щоб дочекатися П’ю після «Сонцестояння». Цей фільм остаточно закріпив за Флоренс статус голлівудської зірки.
У 2021 році П’ю дебютувала у Кінематографічному всесвіті Marvel, зігравши Олену Бєлову в «Чорній вдові». Її харизматична шпигунка стала улюбленицею фанатів, а хімія зі Скарлетт Йоганссон додала стрічці легкості. Ця роль відкрила їй двері до блокбастерів, і незабаром вона з’явилася в «Дюні: Частина друга» (2024) як принцеса Ірулан і в «Оппенгеймері» (2023) Крістофера Нолана, де зіграла Джин Татлок. Критик Ден Джолін із Empire зазначив, що П’ю «витончено домінує» у своїх сценах, навіть із обмеженим хронометражем.
Визначні ролі та відгуки
Флоренс П’ю — акторка, яка не боїться ризикувати. Її ролі в «Леді Макбет», «Сонцестоянні» та «Маленьких жінках» стали знаковими, адже вона зуміла показати широкий діапазон: від холоднокровної бунтівниці до вразливої дівчини, що шукає себе. У «Сонцестоянні» її гра вразила глибиною психологічного занурення — сцена, де Дані ридає після травматичної втрати, стала культовою серед шанувальників. Фанати в соцмережах називають її «королевою емоцій», а критики хвалять за вміння балансувати між силою та вразливістю.
Також читайте: Найкращі фільми і серіали з Флоренс П’ю
У «Маленьких жінках» П’ю оживила Емі Марч, додавши їй шарму та інтелекту, яких бракувало попереднім інтерпретаціям. Глядачі писали в X, що її Емі — це «героїня, яку хочеться наслідувати», а критики відзначали, що Флоренс затьмарила навіть іменитих колег по знімальному майданчику, як-от Меріл Стріп і Сірша Ронан.
Нещодавня роль у романтичній драмі «Ми живемо в часі» (We Live in Time, 2024) разом із Ендрю Гарфілдом знову довела її талант до тонких, щемливих образів. Критики назвали її гру «серцебитною», а історію кохання її героїні — такою, що «залишається з тобою надовго». Для ролі Флоренс навіть поголила голову, що стало ще одним доказом її відданості акторству.
Інші таланти та вплив
Окрім акторської гри, Флоренс відома своєю музичною творчістю. У 2013–2016 роках вона викладала кавери пісень на YouTube під псевдонімом Флоссі Роуз, а в 2023-му написала й виконала дві пісні для драми «Гарна людина», де також дебютувала як продюсерка. Її голос, ніжний і проникливий, додав фільму особливої глибини.
П’ю також активно підтримує благодійність. У 2020 році вона брала участь у проєкті Acting for a Cause, читаючи п’єсу онлайн, щоб зібрати кошти для боротьби з наслідками пандемії. Її щирість і відвертість у спілкуванні з фанатами роблять її ще ближчою до аудиторії.
Чому Флоренс П’ю особлива?
Флоренс П’ю — це не просто акторка, а феномен. Вона поєднує в собі талант, сміливість і людяність, що робить її унікальною в сучасному кіно. Її здатність братися за складні ролі, будь то психологічний хорор чи історична драма, вражає. Шанувальники люблять її за автентичність, а критики — за вміння привносити щось нове в кожен образ.
На горизонті — нові проєкти, як-от «Громовержці*» від Marvel, де вона повернеться до ролі Олени Бєлової, і екранізація «На схід від Едему». Здається, Флоренс П’ю тільки починає свій шлях, і ми ще побачимо, як вона підкорюватиме нові вершини. А поки що вона залишається прикладом того, як пристрасть до своєї справи може змінити світ — і кінематограф зокрема.
