Шумове забруднення є однією з найменш помітних, але водночас найбільш шкідливих форм екологічного впливу на здоров’я людини. У міських районах Європи рівень шуму постійно зростає через інтенсивний дорожній рух, залізничний транспорт, будівництво та інші джерела шуму. Попри наявність директив ЄС, спрямованих на зменшення цього виду забруднення, їхня ефективність викликає серйозні сумніви серед експертів та місцевих органів влади, повідомляє Теразус з посиланням на EuroNews.
Реальна загроза для здоров’я
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 113 мільйонів людей у Європі піддаються постійному шумовому впливу, коли рівень звуку від доріг перевищує 55 децибелів як вдень, так і вночі. Такий рівень шуму є серйозною загрозою для здоров’я. Дослідження показують, що тривалий вплив шуму призводить до порушень сну, підвищеного рівня стресу, втрати слуху, серцево-судинних захворювань та навіть когнітивних розладів.
Особливо небезпечним є шумове забруднення у нічний час. Порушення сну, спричинене постійним звуковим навантаженням, може викликати хронічну втому, зниження концентрації уваги та підвищену дратівливість. В результаті це впливає не лише на якість життя окремих людей, а й на загальну продуктивність праці та безпеку громадського транспорту.
Що передбачають директиви ЄС?
Європейський Союз впровадив кілька директив та регуляцій, спрямованих на зниження шумового забруднення. Однією з основних є Директива 2002/49/ЄС, яка зобов’язує країни-члени створювати та оновлювати карти шумового забруднення, а також розробляти плани дій для боротьби з цією проблемою.
Крім того, європейське законодавство вимагає обмеження рівня шуму для транспортних засобів, що виробляються та експлуатуються в країнах ЄС. Зокрема, для автомобілів встановлені нормативи щодо максимально допустимого рівня шуму, а також заходи щодо зниження шумового впливу залізничного та авіаційного транспорту.
Попри ці зусилля, ефективність виконання цих норм залишається недостатньою. Багато міст і країн ЄС досі не можуть досягти поставлених цілей, що змушує експертів ставити під сумнів реальну дієвість цих регуляцій.
Приклад боротьби з шумом у Бельгії
Деякі міста Європи впроваджують власні ініціативи для зниження шумового навантаження. Наприклад, у бельгійському місті Гент місцева влада ввела суворі правила щодо рівня шуму, включаючи покарання для водіїв, які порушують встановлені норми. Влада міста використовує спеціальні пристрої для вимірювання шуму на вулицях, і у разі перевищення допустимого рівня власники транспортних засобів отримують штрафи.
Ця ініціатива є одним із небагатьох прикладів ефективної боротьби з шумовим забрудненням на місцевому рівні. Водночас більшість міст Європи стикаються з труднощами у впровадженні подібних заходів через брак фінансування, недостатню координацію між органами влади та місцевий опір.
Основні проблеми у виконанні директив ЄС
Попри наявність нормативної бази, багато міст та країн ЄС не можуть досягти встановлених цілей щодо зменшення рівня шуму. Основними причинами цього є:
- Недостатня координація між різними рівнями влади та відсутність єдиного підходу до вирішення проблеми.
- Відсутність достатнього фінансування для модернізації інфраструктури та запровадження ефективних заходів контролю.
- Пасивність великих компаній та промислових підприємств, які неохоче інвестують у шумозахисні технології.
- Висока щільність міської забудови, що ускладнює впровадження нових заходів для зниження рівня шуму.
Європейська рахункова палата (ECA) вже заявила, що більшість європейських міст навряд чи зможуть досягти більш жорстких екологічних норм у найближчі роки. Це підтверджує необхідність перегляду поточної політики та розробки більш ефективних стратегій боротьби із шумовим забрудненням.
Що можна зробити?
Для того щоб зменшити рівень шумового забруднення в містах, необхідно впроваджувати комплексні заходи, які включають модернізацію дорожньої інфраструктури, створення додаткових зелених зон, використання сучасних шумоізоляційних матеріалів у будівництві та популяризацію екологічно чистого транспорту.
Окрім цього, місцева влада повинна запроваджувати більш жорсткі правила щодо рівня шуму та контролювати їх виконання за допомогою новітніх технологій. Успішні кейси, такі як приклад Гента, свідчать про те, що боротьба з шумом можлива, якщо підходити до цього питання системно та забезпечувати ефективний контроль.
Якщо ситуація не зміниться, рівень шуму у містах продовжить зростати, що призведе до подальших негативних наслідків для здоров’я та якості життя населення. Європейські країни повинні посилити зусилля у боротьбі із шумовим забрудненням та створити більш ефективні механізми контролю, щоб досягти реальних змін у цій сфері.
