Міжнародна оскарівська гонка наближається до фінального етапу. Станом на 29 вересня 2026 року до категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» було заявлено 88 стрічок, а остаточний дедлайн подання заявок припадає на 30 вересня. Це вже більше, ніж торішні 86 фільмів, і кількість заявок може вперше за чотири роки досягти позначки у 90.
Цьогорічні «Оскар-2027» фільми відрізняються від попередніх ще й новим правилом Академії: тепер фільм може потрапити до міжнародної категорії не лише як офіційна заявка своєї країни, а й завдяки перемозі на одному з визначених міжнародних кінофестивалів.
Серед найбільш помітних учасників — володар «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю «Фіорд» Крістіана Мунджіу, іспанська «Чорна куля», польська «Батьківщина» Павела Павліковського, французький «Мінотавр» Андрія Звягінцева, «Можливе кохання» Лі Чхан Дона та японський «Раптово» Рюсуке Хамаґуті.
Читайте також: Найочікуваніші фільми 2026 року: 20 прем’єр, які вже підігрівають інтерес глядачів
Які фільми вже представлені в міжнародній категорії
Цьогорічна добірка охоплює десятки країн і надзвичайно різні жанри — від документального кіно та історичних драм до горорів, кримінальних трилерів і наукової фантастики.
«Оскар-2027» фільми:
Серед уже заявлених фільмів:
- Албанія — «Державний фільм» Роланда Сейко;
- Алжир — «Рокія» Яніса Куссіма;
- Аргентина — «Діва озера Кар’єра» Лаури Касабе;
- Вірменія — «У землі Арто» Тамари Степанян;
- Австралія — «Перше світло» Джеймса Дж. Робінсона;
- Австрія — «Роза» Маркуса Шляйнцера;
- Бангладеш — «Роїд» Меджбаура Рахмана Сумона;
- Бельгія — «Боягуз» Лукаса Донтa;
- Болівія — «Донька кондора» Альваро Ольмоса Торріко;
- Боснія і Герцеговина — «Вдівець» Харі Шечича;
- Бразилія — «Світ Ґуґу» Аллана Дебертона;
- Болгарія — «Мрійлива пригода» Валески Ґрізебах;
- Камбоджа — «Ставши людиною» Полі Лі;
- Камерун — «Мабанда» Канґа Квінтуса;
- Канада — «Ніна Роза» Женев’єви Дюлюд-де Сель;
- Чад — «Сумсум, ніч зірок» Махамата-Салеха Харуна;
- Чилі — «Розплавлення» Мануели Мартеллі;
- Колумбія — «Дощі над Вавилоном» Ґали дель Соль;
- Коста-Рика — «Якщо ми не згоримо, як нам запалити ніч» Кім Торрес;
- Хорватія — «Бог не допоможе» Хани Юшич;
- Куба — «Малекон» Карлоса Ларрасабаля;
- Кіпр — «Тримайся за мене» Мірсіні Арістіду;
- Чехія — «Якби голуби перетворювалися на золото» Пепи Любояцького;
- Данія — «Невідома жінка» Мей ель-Тухі;
- Домініканська Республіка — «Мелодрама» Андреса Фаріаса;
- Еквадор — «Плющ» Ани Крістіни Барраґан;
- Єгипет — «Історії» Абу Бакра Шаукі;
- Сальвадор — «Вершини» Артуро Лопеса Родаса;
- Естонія — «Наша Еріка» Германа Ґолуба;
- Фінляндія — «Білка» Маркуса Лехмусрууcу;
- Франція — «Мінотавр» Андрія Звягінцева;
- Грузія — «Ґурія» Левана Коґуашвілі;
- Німеччина — «Щоразу» Сандри Воллнер;
- Греція — «Зламана вена» Янніса Економідеса;
- Гонконг — «Сини неонової ночі» Джуно Мака;
- Угорщина — «Тихий друг» Ільдіко Еньєді;
- Ісландія — «Земля під нашими ногами» Ірси Роки Фаннберґ;
- Індія — «Ґондгал» Сантоша Давакхара;
- Індонезія — «Чотири пори року на Яві» Каміли Андіни;
- Ірак — «Немає раю, якщо тебе вбиває жінка» Халкаута Мустафи;
- Ірландія — «Аонтас» Деміана Маккана;
- Ізраїль — «Розкажи мені все» Моше Розенталя;
- Італія — «Спіраль» Паоло Стіпполі;
- Японія — «Раптово» Рюсуке Хамаґуті;
- Йорданія — «Занурення» Зейна Дураї;
- Казахстан — «Авель» Елзата Ескендіра;
- Кенія — «Одна жінка, один бюстгальтер» Вінчо Нчоґу;
- Косово — «Дуа» Блерти Башоллі;
- Киргизстан — «Кассандра» Бекзата Пірматова;
- Латвія — «Уля» Вієстурса Кайріша;
- Ліван — «Фурії» Рамі Кодейха;
- Литва — «Як розлучитися під час війни» Андрюса Блажевічюса;
- Люксембург — «Дитина» Сайруса Нешвада;
- Мексика — «В дорозі» Давіда Паблоса;
- Чорногорія — «Втримати гору» Більяни Тутуров і Петара Ґломазича;
- Марокко — «Полуниці» Лайли Марракші;
- Непал — «Слони в тумані» Абінаша Бікрама Шаха;
- Нідерланди — «Пайкар» Дауда Хільманді;
- Північна Македонія — «17» Косари Митич;
- Норвегія — «Зростання ґрунту» Ганса Петтера Моланда;
- Палестина — «Громадянин Осама» Ахмеда Хассуни;
- Панама — «Чічеро» Аарона Бромлі та Артуро Монтенегро;
- Парагвай — «Нарцисо» Марсело Мартінессі;
- Перу — «Настала ніч» Паоло Тісона;
- Філіппіни — «Філіпіньяна» Рафаеля Мануеля;
- Польща — «Батьківщина» Павела Павліковського;
- Португалія — «Аромат забутих речей» Антоніу Феррейри;
- Румунія — «Фіорд» Крістіана Мунджіу;
- Сенегал — «Прив’язаність» Мамаду Хуми Ґейє;
- Сербія — «Жага мандрів» Ненада Павловича;
- Сінгапур — «Ми всі чужі» Ентоні Чена;
- Словаччина — «Повінь» Мартіна Ґонди;
- Словенія — «Фантазія» Кукли;
- Південна Корея — «Можливе кохання» Лі Чхан Дона;
- Іспанія — «Чорна куля» Хав’єра Кальво та Хав’єра Амброссі;
- Шрі-Ланка — «Ріверстоун» Лаліта Ратнаяке;
- Швеція — «Батьківський нагляд» Алекса Шульмана;
- Швейцарія — «Хто ще живий» Ніколя Вадімоффа;
- Тайвань — «Туманна історія» Чень Юй-Сюня;
- Таїланд — «9 храмів до небес» Сомпота Чідґасорнпонґсе;
- Туреччина — «Як дерево без гілок» Тунча Давута;
- Україна — «Сліди» Аліси Коваленко;
- Уругвай — «Незакінчена справа» Даніеля Генлера;
- Венесуела — «Смерть не має господаря» Хорхе Тьєлена Арманда;
- В’єтнам — «Охоронці духів: Остання таємниця першого імператора» Нгуєна Фана Куанг Біня.
Водночас TheWrap зауважує, що заявка країни ще не означає автоматичної відповідності всім правилам Академії. Остаточну перевірку відповідності проведе Американська кіноакадемія.
Читайте також: Фільми IMAX 2026: головні прем’єри року, які не можна пропустити
Головні претенденти та нові правила Академії
На цьому етапі увага значною мірою прикута до кількох фестивальних хітів. «Фіорд» Крістіана Мунджіу отримав «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю. Стрічка розповідає про консервативну релігійну пару з Румунії та Норвегії, яка після переїзду до Норвегії опиняється під підозрою через свої погляди на виховання дитини. Головні ролі виконали Себастьян Стен і Ренате Рейнсве.
Іспанська «Чорна куля» здобула нагороду за режисуру в Каннах, а згодом отримала приз глядацьких симпатій на кінофестивалі в Торонто. Фільм Хав’єра Кальво та Хав’єра Амброссі використовує незавершену п’єсу Федеріко Гарсії Лорки, щоб розповісти історії трьох геїв у різні історичні періоди — від 1932 до 2017 року. У стрічці знялися Ґленн Клоуз, Пенелопа Крус та інші відомі актори.
Польський фільм «Батьківщина» став новою роботою Павела Павліковського, який уже отримував міжнародний «Оскар» за «Іду», а його «Холодна війна» була номінована в кількох категоріях. У новій драмі зіграли Ганс Цішлер і Сандра Гюллер.
Серед інших помітних робіт — «Мінотавр» Андрія Звягінцева, який отримав Ґран-прі Канн, «Можливе кохання» Лі Чхан Дона, нагороджене Ґран-прі Венеційського кінофестивалю, та «Раптово» Рюсуке Хамаґуті, акторки якого Віржіні Ефіра і Тао Окамото отримали нагороду за найкращу жіночу роль у Каннах.
Цьогорічні правила також дозволяють потрапити до міжнародної категорії через перемогу на одному з шести визначених фестивалів: Берлінському, Каннському, Санденсі, Торонто, Венеційському або фестивалі в Пусані. Такий механізм відкриває шлях до оскарівської гонки фільмам, які не обов’язково були обрані національними комітетами.
Зокрема, завдяки фестивальним нагородам уже кваліфікувалися «Сором і гроші» Вісара Моріни після перемоги на Санденсі та «Жовті листи» Ількера Чатака після перемоги на Берлінале. «Втримати гору» отримав право на участь завдяки перемозі на Санденсі, а «Жінка невідома» — після здобуття «Золотого лева» у Венеції. «Фіорд» також має фестивальну кваліфікацію через Канни, хоча паралельно є офіційною заявкою Румунії.
Коли оголосять шортлист «Оскара»
Дедлайн подання фільмів до міжнародної категорії встановлено на 30 вересня 2026 року. Після цього Академія перевірить заявки на відповідність вимогам щодо мови, творчого внеску та театрального прокату.
Попереднє голосування в міжнародній категорії відбудеться 7–11 грудня, після чого 15 грудня буде оголошено шортлист із 15 фільмів. Номінації на 99-ту церемонію «Оскар» оголосять 21 січня 2027 року, а сама церемонія відбудеться 14 березня 2027 року.
Таким чином, гонка за «Оскар-2027» поки що залишається відкритою: до завершення прийому заявок можуть з’явитися нові учасники, а частина вже заявлених стрічок ще має пройти перевірку Академії.
Окрему увагу цього року привертає Україна. Країну представляє документальний фільм «Сліди» Аліси Коваленко про організацію SEMA Ukraine, яка об’єднує постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Стрічка вже була представлена на Берлінському кінофестивалі, де отримала приз глядацьких симпатій програми «Панорама».
