Коли стрімінги змагаються за увагу глядачів, кожен проєкт має бути не просто розвагою, а подією. Саме такою подією став новий готичний науково-фантастичний фільм «Франкенштайн» від Ґільєрмо дель Торо, що вийшов на Netflix 7 листопада. Для режисера це не просто чергова робота — це проєкт мрії, який він виношував десятиліттями, чекаючи «правильного моменту» і «правильного масштабу».
Дель Торо завжди був закоханим у монстрів, але його інтерес до них ніколи не був поверхневим. Його істоти — завжди більше, ніж просто чудовиська. Вони віддзеркалюють людські страхи, біль, самотність, бажання бути почутими. І Франкенштайн тут не виняток — це історія не про потвор, а про людей, які їх створюють.
Читайте також: Гучні прем’єри Netflix 2025 року: серіали та фільми, які не можна пропустити
Чому ця екранізація важлива саме зараз
Роман Мері Шеллі «Франкенштайн, або Сучасний Прометей» (1818) — літературний код для теми відповідальності творця за творіння. Але у XXI столітті він звучить інакше, майже пророче:
- ми створюємо алгоритми, що думають замість нас
- втручаємося у генетику
- керуємо життям і смертю, не завжди розуміючи ціну
І тут виникає старе нове питання:
Чи готові ми нести відповідальність за те, що створюємо?
Дель Торо ставить це питання з ніжністю, трагічністю і величезною емоційною глибиною.
Сюжет: історія про гордість, помилки і самотність
Північний полюс, 1857 рік.
Датський корабель застряг у крижаній пустці. Його капітан Андерсон відчайдушно намагається врятувати команду від смерті у холоді. Але всі плани руйнуються, коли серед снігів вони знаходять виснаженого чоловіка з ампутованою ногою. Це барон Віктор Франкенштайн.
Але разом із ним з’являється інший гість — істота нелюдської сили, яка переслідує свого творця, немов тінь минулого, що не дає дихати. Після короткого перепочинку Віктор розповідає свою історію — і саме вона стає серцем фільму.
Це трагедія людини, яка зуміла створити життя, але не змогла зрозуміти, що з ним робити.
І трагедія Істоти, яка не просила бути народженою, але мусила навчитися болю світу одразу.
Виконання, яке викликає справжні емоції
Один із найбільших успіхів фільму — акторський склад.
В ролях:
Оскар Айзек, Джейкоб Елорді, Міа Ґот, Крістоф Вальц, Ларс Міккельсен, Фелікс Каммерер.
Особливо виділяється Джейкоб Елорді — його Істота не жахає, а ранить. У кожному погляді — біль, у кожному русі — тягар існування. Цей образ здатний викликати співчуття навіть у тих, хто не знайомий з оригінальним романом.
Оскар Айзек у ролі Віктора — точний, складний, неідеальний. Це герой, що не викликає простих оцінок. Він і творець, і руйнівник, і дитина своїх травм.
Візуальна мова: краса, холод і велич
Дель Торо відомий своїм стилем «готичної пишності».
Тут вона досягла кульмінації:
- величезні декорації
- костюми з історичною деталізацією
- операторська робота, що передає холод, страх і красу
- атмосфера, що одночасно зачаровує і пригнічує
Проте є і слабкі сторони — деякі CGI-ефекти виглядають сирими, що трохи псує ідеально вибудовану картину.
Фільм “Франкенштайн” огляд: Плюси і мінуси
Плюси:
- Поважне ставлення до оригіналу Мері Шеллі
- Глибока емоційність Істоти у виконанні Елорді
- Вражаюча візуальна стилістика і художній масштаб
- Щільна атмосфера, що не відпускає
Мінуси:
- Тривалість майже 2,5 години може здатися надмірною
- Частина CGI виглядає недопрацьованою
- Оповідь інколи перевантажена деталями
Але саме в цій перевантаженості відчувається любов автора до матеріалу. Дель Торо не знімав «контент» — він знімав мрію.
Порівняння і контекст: чому це не просто ремейк
Цей фільм не повторює відомі екранізації, а переосмислює їх. Дель Торо намагається не залякати, а змусити співчувати. Саме тому фінальне питання звучить боляче:
Хто справжній монстр — творіння чи творець?
Висновок
«Франкенштайн» Ґільєрмо дель Торо — це не ідеальний, але надзвичайно чесний і красивий фільм, що знову нагадує: монстри народжуються не в темряві, а в серці людини.
Це стрічка для тих, хто любить кіно як мистецтво, а не як фон.
Для тих, хто готовий відчути, а не просто подивитися.
І, можливо, після перегляду ми всі трохи інакше поглянемо одне на одного.
