Є фільми, які залишають після себе відчуття катарсису — ніби ти побував у чужій пам’яті, але впізнав у ній частинку себе. Саме таким обіцяє стати фільм «Сентиментальна цінність», нова робота норвезького режисера Йоакіма Трієра, який подарував світові хіт фестивального кіно «Найгірша людина у світі».
Трієр знову повертається до тем, що йому близькі: сім’я, розчарування, пошук себе в емоційному хаосі. Але цього разу — глибше, зріліше, болісніше. І українські глядачі зможуть побачити цю історію вже з 4 грудня у кінотеатрах.
Читайте також: Топ-10 найпопулярніших фільмів на Netflix: Добірка
Сюжет фільму «Сентиментальна цінність»: родина, спогади і невимовні слова
Події фільму розгортаються у Норвегії, де після смерті матері дві дорослі доньки несподівано дізнаються, що родинний дім досі належить їхньому батькові — відомому кінорежисеру, який колись залишив сім’ю.
Коли він раптово повертається у їхнє життя, старі рани знову відкриваються. Батько намагається налагодити стосунки і пропонує старшій доньці — театральній акторці — головну роль у своєму новому фільмі. Але вона відмовляється, не бажаючи перетворювати сімейні спогади на сценарій.
Тоді режисер знаходить іншу акторку — голлівудську зірку, яка має зіграти роль доньки у тому самому будинку, де пройшло їхнє дитинство. І тут, у стінах родинного дому, починає розгортатися історія примирення, мистецтва і болю, який неможливо стерти навіть часом.
Зірковий акторський склад: Ренате Реінсве, Стеллан Скарсґард і Ель Фаннінґ
У головних ролях — неймовірний акторський дует, який уже сам по собі викликає захоплення.
Ренате Реінсве, яку кіномани полюбили після «Найгіршої людини у світі», повертається у новому фільмі Трієра в образі доньки, що балансує між любов’ю та образою. Її гра завжди щира, навіть у тиші — вона промовляє очима.
Роль батька-режисера виконав Стеллан Скарсґард, легенда світового кіно, відомий за «Піратами Карибського моря», «Мамма Міа!» і «Дюною». Його персонаж — водночас геній і егоїст, художник, який колись обрав кар’єру замість родини.
До акторського складу також приєдналася Ель Фаннінґ — голлівудська акторка, яка додає фільму контрасту між скандинавською стриманістю та американською емоційністю.
Каннський тріумф і нагорода за майстерність
Прем’єра «Сентиментальної цінності» відбулася на цьогорічному Каннському кінофестивалі, де фільм одразу привернув увагу критиків. Трієр отримав Гран-прі, а публіка зустріла стрічку десятихвилинними оваціями.
Критики відзначили фірмову режисерську мову Трієра — ніжну, уважну до деталей, але сповнену напруження. Він не боїться пауз і поглядів — саме в них народжується правда.
Сімейна драма як дзеркало глядача
Трієр завжди знімав про стосунки — між закоханими, друзями, собою і світом. Але тепер він говорить про сімейну пам’ять, що зберігається у речах, будинках, світлинах і навіть у мовчанні.
«Сентиментальна цінність» — це не просто драма, а ніжне дослідження того, як минуле впливає на теперішнє. Кожен глядач впізнає тут щось своє: чи то батьківську недомовленість, чи потребу бути почутим.
Візуальна поезія і музика спогадів
Фільми Трієра завжди мають власну атмосферу — і цього разу вона особливо інтимна. Камера рухається обережно, немов боїться порушити тишу між героями. Освітлення тепле, з м’якими тонами, що нагадують осіннє сонце у вікні старого дому.
Музика звучить так, ніби її записали в пам’яті героїв. Вона не домінує — лише підсилює емоцію. Саундтрек «Сентиментальної цінності» вже називають одним із найкращих у європейському кіно 2025 року.
«Сентиментальна цінність» в Україні: коли і де подивитися
Фільм уже відкрив Київський тиждень критики, який триває з 16 до 22 жовтня у кінотеатрі «Жовтень». Це символічно: саме «Жовтень» часто стає домом для авторського кіно, яке шукає діалог із глядачем, а не просто касовий успіх.
У широкому прокаті стрічку покажуть з 4 грудня, тож українська публіка матиме змогу побачити її на великому екрані саме напередодні зимових свят — часу, коли ми всі стаємо трохи сентиментальними.
Чому варто подивитися «Сентиментальну цінність»
Якщо ви любите кіно, яке не диктує, а пропонує подумати — ця стрічка для вас.
Ось кілька причин, чому фільм заслуговує на увагу:
- Глибока історія про родину і прощення — без пафосу, але з правдою.
- Акторська гра світового рівня — Скарсґард і Реінсве створюють магію.
- Режисура Трієра — тонка, інтелігентна, емоційно чесна.
- Музика та атмосфера — ідеальні для осіннього вечора.
- Фільм для тих, хто цінує людські історії, а не лише видовищність.
Йоакім Трієр: режисер, який розуміє людську вразливість
Трієр давно став одним із найцікавіших європейських режисерів. Його кіно — це завжди розмова про внутрішні суперечності, про пошук балансу між свободою та відповідальністю.
«Сентиментальна цінність» продовжує цю традицію. Але якщо «Найгірша людина у світі» досліджувала покоління тридцятирічних, то нова робота — про зрілість, примирення з минулим і здатність відпускати.
Про що насправді цей фільм
Насправді ця історія — не лише про родину режисера, а про кожного з нас. Ми всі носимо в собі спогади, які мають свою «сентиментальну цінність» — ті, до яких боляче торкатися, але без яких ми не були б собою.
Фільм ставить просте, але важливе запитання:
чи можна повернути минуле, не втративши себе у спробі його виправити?
Висновок: кіно, яке варто відчути
Фільм «Сентиментальна цінність» — це не просто ще одна драма про сім’ю. Це кінематографічна сповідь, створена з ніжністю і болем, з вірою у те, що навіть після найглибших образ можна знайти мову порозуміння.
Коли титри закінчуються, залишається тиша — і бажання зателефонувати близьким. Можливо, саме в цьому і полягає справжня сила кіно.
