Коли у світі шпигунських фільмів давно усталилася схема “м’язи + кулемет = перемога”, на горизонті з’являється фільм “Аматор” 2025 року — нова кіноверсія роману Роберта Літтелла. Картина, що вийшла на великі екрани 10 квітня, претендує на інше звучання жанру: інтелектуальна помста замість вибухів, емоції замість погонь. “Кіно клуб” ділиться враженнями від стрічки, де головну роль виконує лауреат “Оскара” Рамі Малек, а на другому плані миготять такі гіганти, як Лоуренс Фішберн та Джон Бернтал.
Читайте також: Топ фільми трилери 2024 року: Оберіть свій фільм
Шпигун без ствола, або Як ботан стає месником
Центральна фігура історії — Чарльз Геллер, скромний криптограф із ЦРУ, який, здається, більше боїться сонячного світла, ніж міжнародних злочинців. Його будні минають на мінус п’ятому поверсі у кімнаті без вікон, зате з блискучими моніторами. Його світ — це кохана дружина Сара, шифри та тиша. Але все змінюється, коли під час поїздки до Лондона жінка гине від рук терористів. Офіційна версія — розслідування триває. Насправді ж — усе глухо, як у танку.
Обурений бездіяльністю керівництва, Геллер вирішує самостійно знайти і покарати винних. А щоб перетворити себе з офісного аналітика на польового агента, йде на шантаж — в нього є компромат на самого заступника директора ЦРУ. Тут і починається шпигунська гра — без спецефектів, але з багатошаровими інтригами.
Сюжет з родзинкою, але без феєрверків
“Аматор” — це не стрічка для тих, хто чекає кульових бур, перестрілок на даху хмарочосів і хвацьких переслідувань. Натомість тут головний герой — антигерой у класичному розумінні: тендітний, трохи кумедний у своїй новій ролі, але вкрай рішучий. Навіть замки він навчився ламати не в секретних таборах, а за інструкцією з YouTube.
Сценаристи Кен Нолан та Гарі Спінеллі, спільно з режисером Джеймсом Гоувзом, створили історію, де емоції йдуть попереду дії. Це фільм про помсту не руками, а розумом. Про людей, які потрапили у світ, де зазвичай грають лише спецагенти, і намагаються вижити, не зламавшись.
Акторський склад — потужний, але недооцінений
Безсумнівною перевагою фільму є акторський ансамбль. Рамі Малек переконливо тримає на собі драму героя, що втратив усе, окрім жаги справедливості. Його погляд — це окрема сцена. Лоуренс Фішберн хоч і з’являється епізодично, проте грає роль ментора зі своєю звичною мудрістю. Джон Бернтал, Каітріона Белфі та Джуліанна Ніколсон — у кадрі більше фоном, ніж як активні гравці. Проте кожен із них додає атмосферності.
Єдиний справжній “антигерой” фільму — антагоніст у виконанні Майкла Стулбарга, який, на жаль, вийшов надто “ніяким”. У фільмі явно не вистачає того самого харизматичного злодія, що змушує стискати підлокітники крісел.
Географія шпигунських пригод — на рівні
Як і личить жанру, “Аматор” розгортається не в одному місті. Герої подорожують по Європі: від Парижа і Мадрида до Стамбула та Констанци. Це додає візуальної привабливості, хоча не рятує від сюжетної передбачуваності.
Висновок: шпигунська історія без понтів, але зі змістом
Фільм “Аматор” 2025 року — це стримана історія помсти, де головна зброя героя — не пістолет, а інтелект. Вона не вибухає на екрані, як “Місія нездійсненна”, не закручує, як “Тіло охоронця”, але говорить про важливе: навіть найнепомітніша людина здатна на вчинки. Особливо, коли мова йде про кохання, втрату і справедливість.
Фільм не відкриває нових горизонтів у жанрі, але дає змогу побачити альтернативу — трилер без божевільних гонитв і літрів адреналіну. Іноді саме така стримана історія і запам’ятовується найбільше.
