Коли на горизонті з’являється нова стрічка Йоргоса Лантімоса, можна бути впевненим — на глядача чекає щось химерне, неочікуване і глибоко символічне. 30 жовтня 2025 року на великі екрани вийшов його новий фільм — «Буґонія» (Bugonia), чорна комедія з нотками наукової фантастики, що одразу привернула увагу кінокритиків і фанатів режисера.
Якщо ви бачили його «Бідолашні створіння», «Фаворитку» чи «Вбивство священного оленя», то знаєте: у Лантімоса все не так просто. За абсурдом — філософія, за комедією — сатира, а за дивакуватими персонажами — болюча правда про людство. І в «Буґонії» цей фірмовий стиль розкрився на повну силу.
Читайте також: Фільми та серіали жовтня 2025: що подивитися цього місяця
Про що фільм Буґонія 2025
У центрі сюжету — Тедді Гатц, неохайний бджоляр, конспіролог і, здається, просто дивак, який працює в корпорації Auxolith. Разом із кузеном Доном він переконаний, що серед нас живуть інопланетяни, і саме вони керують фармацевтичними компаніями, аби підкорити людство.
Тедді підозрює, що директорка компанії, Мішель Фуллер (у виконанні Емми Стоун), — не людина. І одного дня він вирішує діяти: разом із Доном викрадає жінку, щоб змусити її “зізнатися” та запобігти катастрофі для людства.
Але з цього моменту все перетворюється на абсурдну, гротескну гру між жертвою й викрадачами, де поступово зникає межа між правдою і безумством. І глядач, як завжди у Лантімоса, стає не лише спостерігачем, а й співучасником цього психологічного експерименту.
Філософія фільму: як Лантімос говорить із глядачем
Йоргос Лантімос ніколи не знімав фільмів “про щось одне”. Його кіно — це дзеркало, у якому ми бачимо себе.
У «Буґонії» режисер досліджує одразу кілька тем:
- Параною сучасного світу — як легко люди втрачають довіру до всього: від науки до людяності.
- Залежність від корпорацій, які визначають, що ми їмо, п’ємо і чим лікуємось.
- Пошук істини у світі фейків, де навіть інопланетяни здаються більш чесними за людей.
У фільмі знову відчувається “грецька дивна хвиля” — фірмовий стиль Лантімоса, де персонажі поводяться не так, як ми очікуємо, а сюжет розгортається у дивовижному балансі між жахом і сміхом.
Від «Фаворитки» до «Буґонії»: нова грань Емми Стоун
Емма Стоун стала справжньою музою режисера. Вона вже втілювала у Лантімоса цариць, безумних геніїв і жінок, які порушують усі правила.
У «Буґонії» вона постає в новому образі — жінки, яка водночас безпорадна й могутня, крихка і страшенно сильна. Її героїня Мішель змушує глядача вагатися: вона прибулець, жертва чи, можливо, віддзеркалення нашого власного страху перед змінами?
До речі, Стоун пішла на справжній експеримент — повністю поголила голову для ролі. Цей крок лише підкреслив її відданість авторському кіно і сміливість працювати з режисерами, які вимагають від акторів максимальної віддачі.
Візуальна мова: коли кожен кадр — як символ
«Буґонія» — це не просто історія, а цілий візуальний ритуал.
Лантімос знову демонструє свій вишуканий почерк: холодна кольорова гама, симетричні кадри, камера, що буквально “тисне” на героїв, створюючи атмосферу клаустрофобії.
Операторська робота, виконана з точністю до міліметра, нагадує про барокову композицію — усе на своїх місцях, навіть коли на екрані панує хаос.
Музика Джерскіна Фендрікса додає відчуття напруги — вона то пригнічує, то вибухає, немов відбиваючи удари серця героїв.
Міфологічні мотиви: давня Греція в сучасній сатирі
Назва «Буґонія» має давньогрецьке походження — це стародавній ритуал, під час якого з мертвого тіла бика народжувалися бджоли. Символ переродження через смерть.
І цей образ чудово лягає в основу фільму: щоб світ оновився, щось має загинути.
Тедді вірить, що бореться з інопланетною загрозою, але насправді бореться із собою — зі своєю вірою в змови, страхом і втратою сенсу.
А корпорація Auxolith — це метафора цивілізації, яка вбиває природу й людяність заради прибутку.
Так Лантімос ставить питання: чи справді інопланетяни небезпечні, якщо ми самі давно перестали бути людьми?
Переосмислення чужого матеріалу: рімейк із грецькою душею
Фільм є вільною інтерпретацією корейської стрічки «Врятуйте зелену планету!» (2003), але Лантімос зробив її повністю своєю. Якщо оригінал був сумішшю трилера та чорної комедії, то у «Буґонії» додано філософську глибину й античну символіку.
Режисер майстерно грає з контрастами — між божевіллям і вірою, наукою й магією, людяністю і холодним розрахунком.
І навіть коли історія здається абсурдною, вона боляче влучає в реальність — ту, в якій ми щодня живемо.
Плюси та мінуси фільму Буґонія
Переваги:
- Напружена історія з глибоким філософським підтекстом.
- Авторський стиль Лантімоса — відчутний у кожному кадрі.
- Сильні акторські роботи Стоун і Племонса.
- Вишукана операторська робота та потужна музика.
- Гармонійне поєднання комедії, трилера й наукової фантастики.
Недоліки:
- Якщо ви не шануєте “дивне” кіно, Лантімос навряд чи переконає вас цього разу.
- Кінцівка може здатися передбачуваною — але, можливо, це лише пастка режисера.
Буґонія як віддзеркалення сучасного світу
Лантімос не намагається викривати суспільство — він його висміює, іноді безжально.
Його герої — це ми самі: розгублені, одержимі, втомлені від інформаційного шуму.
«Буґонія» стає метафорою нашого часу, де кожен шукає істину у змовах, де віра в науку замінена вірою в блогерів, а порятунок — лише слово з реклами фармкомпаній.
Цей фільм дивний, провокативний, але абсолютно необхідний — бо показує, як легко ми втрачаємо людяність, намагаючись захиститися від неіснуючих ворогів.
Висновок: чому варто подивитися “Буґонію”
Фільм «Буґонія» — це не просто черговий артхаус від Лантімоса. Це дзеркало, у якому ми бачимо себе — спотворених, наляканих, але ще живих.
Це історія про те, як легко втратити межу між здоровим глуздом і фанатизмом, між бажанням врятувати світ і прагненням його знищити.
Лантімос знову створив кіно, яке викликає не комфорт, а емоцію. А в епоху, коли більшість фільмів прагнуть лише розважити, «Буґонія» нагадує: справжнє мистецтво має розбурхувати.
